25 річниця виводу радянських військ з Афганістану
12 лютого в актовій залі Конотопської гімназії панувала по-особливому зворушлива атмосфера, бо зібралися тут гімназисти, педагоги та гості з нагоди 25 річниці виводу радянських військ з Афганістану.
12 лютого в актовій залі Конотопської гімназії панувала по-особливому зворушлива атмосфера, бо зібралися тут гімназисти, педагоги та гості з нагоди 25 річниці виводу радянських військ з Афганістану.
Кажуть, що час – найкращі ліки. Хоча роки минають, але пам’ять уперто повертає всіх у ті дні, коли 25 років тому генерал-полковник Борис Громов, який командував у Афганістані 40 армією, ідучи із сином мостом через Амудар’ю ,л символізував цим переходом закінчення афганської війни. Ніким і нікому не оголошена, вона буде названа страхітливим військово-політичним прорахунком колишнього керівництва Кремля. Проте ніщо не применшує героїзму наших воїнів там, в афганському пеклі.
Один за всіх – і всі ви – як один…
Не всі, жаль, повернулися додому…
Тривожна юність лине в ваші сни,
І рвуться з болю незвичайні рани…
І пам’ять заболить: ви – ветерани
Неоголошеної війни…
Гімназисти та педагоги висловлюють щиру вдячність воїнам-афганцям Киричку Миколі Олександровичу та Батюті Едуарду Анатолійовичу за їхні такі безцінні спогади. Дорослі чоловіки з рано посрібленими скронями полинули на деякий час у свою юність. Вони , хвилюючись, згадували, як дев’ятнадцятилітніми юнаками тримали в руках зброю, пізнавали ціну справжньої чоловічої дружби, утрачали товаришів…
Хвилиною мовчання вшанували пам’ять про воїнів, які не повернулися з війни…
Не стримували сліз присутні, коли звучав афганський вальс, коли весь зал, стоячи, слухав пісню Олександра Розенбаума «Чорний тюльпан»…
Захід закінчився, враження та відчуття залишаться надовго, а пам’ять – на віки…
Останні коментарі