Круглий стіл щодо протидії булінгу в шкільному середовищі

by Адміністрація · 30 Березня, 2023

КРУГЛИЙ СТІЛ

МІЖ КОНОТОПСЬКОЮ ОКРУЖНОЮ ПРОКУРАТУРОЮ, ПІДРОЗДІЛАМИ ЮВЕНАЛЬНОЇ ПРЕВЕНЦІЇ КОНОТОПСЬКОГО РВП ГУНП В СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ ТА УПРАВЛІННЯМ ОСВІТИ КОНОТОПСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ЩОДО ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ, ПСИХОЛОГІЧНІЙ ПРОБЛЕМІ БУЛІНГУ В ШКІЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

У рамках координаційних повноважень керівництва Конотопської окружної прокуратури, прокуратурою проведено круглий стіл щодо протидії булінгу спільно із ювенальною превенцією Конотопського РВП ГУНП в Сумській області та управлінням освіти Конотопської міської ради.

Керівником окружної прокуратури Олександром КОВТУНОМ зазначено, що проблематика латентності чи, іншими словами, невидимості, прихованого характеру цькування учасників освітнього процесу залишається актуальною в українських закладах освіти, про що свідчать статистичні дані, аналіз судової практики.

Аналізуючи відносно новий антибулінговий досвід України та сучасний стан розбудови безпечного і здорового освітнього середовища, з поміж проблем, які потребують нагального вирішення, слід відмітити необхідність в ефективному та системному підході працівників ювенальної превенції, спільно із керівництвом закладів освіти щодо попередження та реагування на прояви насильства і булінгу (цькування), а також підвищити взаємодію між учасниками освітнього процесу, закладами освіти і соціальними службами, правоохоронними органами, іншими органами державної влади та місцевого самоврядування.

Майже в кожному учнівському середовищі існує проблема булінгу. Важливим є те, що це слово пов’язане з довготривалим виключенням особистості, учня, дитини з групи, класу, колективу. Булінг – це регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди людині, дитині. Це довготривале «відторгнення» дитини більшістю членів класу чи групи. Актуальним в учнівських колективах стало поняття «мобінг» (від англ. — натовп, глум й означає психологічний терор, який здійснює група по відношенню до особистості).

Булінг має декілька видів: бойкот, причіпки, кепкування, дезінформація, доносительство, спричинення шкоди здоров’ю, кібербулінг (електронні листи, sms-повідомлення, зняття бійок на телефон, розміщення в Інтеренеті відео), дрібні крадіжки або псування особистих речей.

Передумовами булінгу з боку жертви є: конкуренція з вже існуючим авторитетом (через відхилення від психологічних рамок колективу); стиль поведінки, як у жертви (слабкість, жалібність, хлюпкість).

Як зауважив начальник сектору ювенальної превенції Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ЗЯБРОВ В.Г., найчастіше жертвами шкільного насилля стають учні, які мають:

фізичні недоліки або вади – ті, що носять окуляри, діти зі зниженим слухом або з руховими порушеннями;
особливості поведінки – замкнуті або імпульсивні;
особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, виступаючі вуха, криві ноги, особлива форма голови, вага тіла (повнота або худорлявість) тощо;
страх перед школою;
відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти);
хвороби – епілепсія, заїкання, порушення мовлення, дисграфія (порушення письмової мови), дислексія (порушення читання), дискалькулія (порушення здатності до рахування) і т.д.;
низький рівень інтелекту і труднощі у навчанні;
неохайні (мають брудні речі, неприємний запах);
фізично слабкі, невпевнені, емоційно реагуючі, тривожні.

Для учнів, які отримали статус відторгнутих, або ізолянтів, характерним є об’єднання в мікрогрупи, які переростають у так звані «групи ризику». Відсутність корекційного впливу на таких учнів, інтеграція даних мікрогруп сприяє формуванню відхилень у поведінці учнів, а це впливає на стан правопорушень у навчальному закладі і створює негативний мікроклімат в учнівському колективі. Об’єднуючись між собою, такі учні порушують робочу атмосферу на уроці, викликають негативізм і роздратування у вчителів, висміюють або принижують однокласників, конструктивно налаштованих на навчання.

Причиною такої жорстокої поведінки дітей є, зокрема, і демонстрація сцен насильства у ЗМІ. Також, причиною булінгу може бути не тільки агресія або страх, а також нудьга і монотонність, бажання розвіятись чи виділитись серед інших. Наслідки таких «розваг» відображаються на особистості і супроводжуються психосоматичними порушеннями.

Нестабільність сучасної сім’ї (багато дітей живе з одним із батьків, значна частина дітей проживає з родичами або опікунами у зв’язку з виїздом батьків за кордон, існує багато функціонально неспроможних, деструктивних сімей), є також однією із причин булінгу. У зв’язку з цим у дітей в таких сім’ях з’являються емоційні розлади, депресивні стани, агресивність, що значною мірою впливає на взаємовідносини в учнівському колективі.

Наслідки булінгу можуть бути різні: неадекватне сприйняття власної індивідуальності – занижена самооцінка, комплекс неповноцінності, беззахисність; неадекватне сприйняття реальності – формування дезадаптаційних захисних психологічних механізмів; тривога, стрес, фобії, депресії, неврози, страх; відхилення в поведінці – адиктивна, антисоціальна (крайньої формою якої є кримінальна), суїцидальна; формування залежностей: алкогольна, тютюнова, наркотична, психологічна і т.д.; порушення в комунікативній сфері (крайнім випадком є розлади мовлення) – страх спілкування з людьми, крайню недовіру до людей, відсторонення від спілкування з колективом (в школі це проявляється у вигляді прогулів).

Разом з цим, Вадим Григорович наголосив, що упродовж 2022 та І півріччя 2023 року випадків булінгу на території Конотопського району не зафіксовано, що свідчить про ефективну роботу щодо його протидії як з боку ювенальної превенції, так і з боку працівників закладів освіти.

Заступник начальника управління освіти Конотопської міської ради Альберт КЛИМЕНКО зазначив, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти у встановленому порядку;
розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування;
скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;
забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Принцип прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти, закріплений в ст. 30 Закону України «Про освіту». У закладах освіти на території Конотопської територіальної громади забезпечено відкритий доступ до інформації та документів, в тому числі:

правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).

Крім цього, заступник начальника управління освіти Альберт КЛИМЕНКО підкреслив, що в навчальних закладах проводиться превентивна робота щодо протидії булінгу. Зокрема, підкреслюється важливість спільної роботи дітей у колективі, в учнів формуються навички самоконтролю, асертивної поведінки та позитивне ставлення до себе; деструктивна й антисоціальна поведінка учнів твердо й постійно засуджується; в роз’яснювальній профілактичній діяльності використовується матеріал, що спонукає слухачів до міркувань та осмислення власної поведінки.

Крім цього, в закладах освіти створюється психологічний комфорт для отримання жертвами булінгу позитивного досвіду підтримки і довіри; педагоги допомагають учням розвинути навички конструктивного спілкування, комунікативну компетентність.

Вадим Григорович відмітив, що вагомою є роль батьків здобувачів освіти у питаннях забезпечення додержання конституційних прав та свобод дитини, гарантій з охорони дитинства, реалізації права на освіту, безпечного для життя і здоров’я освітнього середовища. Статтею 55 Закону України «Про освіту» закріплено рівність прав та обов’язків батьків щодо освіти і розвитку дитини та їх правомочність захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти. Цією ж нормою закріплено антибулінгові компетенції батьків здобувачів освіти. Батьки здобувачів освіти зобов’язані сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування), а також виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

Булінг як адміністративне правопорушення та відповідальність за його вчинення закріплено статтею 173-4 КУпАП, за змістом якої булінгом (цькуванням) є діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку (ст.12 КУпАП). Відповідальність неповнолітніх регулюється спеціальною нормою ст. 13 КУпАП.

За вчинення булінгу передбачено застосування таких адміністративних стягнень як штраф і громадські роботи, що призначаються у розмірах та строках, передбачених санкцією відповідної частини 1-4 статті 173-4 КУпАП.

У разі якщо булінг вчинено малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, адміністративну відповідальність будуть нести батьки або особи, які їх замінюють.

Персональну відповідальність керівника закладу освіти за неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу передбачено частиною 5 статті 173-4 КУпАП з накладення штрафу від 850 грн. до 1700 грн. або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

Таким чином, учасники круглого столу відмітили, що проблема булінгу в освітньому середовищі залишається актуальною, незважаючи на відсутність повідомлень про його прояв. З метою недопущення у подальшому проявів насильства і булінгу (цькування), необхідно підтримувати ефективний та системний підхід працівників ювенальної превенції та закладів освіти щодо їх профілактики.